Роз'яснення до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА режимами споживання електричної і ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

Галузева науково-дослідна лабораторія Мінпаливенерго при факультеті електроенерготехніки та автоматики НТУУ "КПІ"

03.02.2003

Роз'яснення до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами

1. Про споживачів, які вперше залучаються до сплати перетікань реактивної електроенергії

1.1. Для яких споживачів застосовується шкала нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії?Шкала нарахування плати застосовується до споживачів, яким вперше задаються умови по компенсації реактивної потужності (група споживачів, яким відповідно до раніше діючих нормативних документів ці умови не задавалися - сільськогосподарські, непромислові з середньомісячним споживанням активної електроенергії до 30 тис. КВт х год). Цим споживачам електропередавальна організація (далі - ЕО) зобов'язана не пізніше, ніж за місяць до оформлення Додатку до Договору, направити інформаційне повідомлення про залучення їх до розрахунків за реактивні перетікання, необхідність установки і умови обліку реактивної електроенергії, умови оплати та інформаційно-опитувальний лист про компенсації реактивної потужності (далі - КРП). При проведенні розрахунків з такими споживачами нарахування основної плати (П1) і надбавки (П2) до встановлення обліку здійснюється з використанням значень споживання реактивної електроенергії. Згідно чинної Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 N 19 (z0093-02) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за N 93/6381, для цих споживачів плата нараховується з поступовою корекцією результатів протягом 3 років. Це положення не поширюється на споживачів, вперше підключаються до електромереж, але яким умови по КРП задавались на стадії видачі технічних умов при проектуванні електроустановок. У разі застосування нової шкали до споживачів, яким розрахунки проводилися згідно шкали Методики 1997 г. (z0619-97) - враховується попередній термін, наприклад, якщо для споживача йде другий розрахунковий рік, плата повинна виконуватися з коефіцієнтом 0,5 і т.д. . Початок дії шкали визначається з моменту надання споживачу доповнень по КРМ, незалежно від часу затримки їх підписання споживачем. Якщо роботи по введенню нового майданчика споживача проводяться за графіком, то розрахунки за реактивну електроенергію проводяться після закінчення етапу, в термін якого за даними проектної організації середньомісячне споживання дорівнюватиме або перевищуватиме 5000 кВт год. плата повинна виконуватися з коефіцієнтом 0,5 і т.д. . Початок дії шкали визначається з моменту надання споживачу доповнень по КРМ, незалежно від часу затримки їх підписання споживачем. Якщо роботи по введенню нового майданчика споживача проводяться за графіком, то розрахунки за реактивну електроенергію проводяться після закінчення етапу, в термін якого за даними проектної організації середньомісячне споживання дорівнюватиме або перевищуватиме 5000 кВт год. плата повинна виконуватися з коефіцієнтом 0,5 і т.д. . Початок дії шкали визначається з моменту надання споживачу доповнень по КРМ, незалежно від часу затримки їх підписання споживачем. Якщо роботи по введенню нового майданчика споживача проводяться за графіком, то розрахунки за реактивну електроенергію проводяться після закінчення етапу, в термін якого за даними проектної організації середньомісячне споживання дорівнюватиме або перевищуватиме 5000 кВт год.  1.2. Як тлумачити визначення "нових споживачів", дане в пункті 3.6 Методики? Для споживачів, які вперше приєднуються до електричних мереж і мають розраховане за проектними даними середньомісячне споживання активної електроенергії 5000 кВт х год і більше, значення економічного еквіваленту реактивної потужності (далі - ЕЕРМ) визначається згідно п.3.6 Методики (z0093-02) і обумовлюється технічних умовах для розробки в проекті заходів по КРМ. 1.3. Яку конкретно документацію повинні надавати нові споживачі?Перелік документів, які повинні бути надані споживачем електропередавальної організації при введенні нового об'єкта, встановлено правилами технічної експлуатації електричних установок електростанцій і електричних мереж і правилами технічної експлуатації електричних установок споживачів. 1.4. Які організації відносяться до проектних організацій?До проектних відносяться організації, що мають ліцензію на виконання проектних робіт. Перелік таких організацій затверджено Держбудом України. 1.5. Яке активне та реактивне навантаження необхідно вказувати новим підприємствам в інформаційному листі? Для нових споживачів, у яких середньомісячне споживання визначається за даними проектної організації, в інформаційному листі по КРМ слід вказувати Pmax, Qmax в точках приєднання за даними проектної організації. 1.6. Можливе застосування розрахунків за реактивну електроенергію до споживачів, які розраховуються за активну електроенергію за тарифами населених пунктів? Щодо застосування розрахунків за реактивну електроенергію до споживачів, які розраховуються за активну електроенергію за тарифами населених пунктів: - розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з садовими, житлово-будівельними, гаражними кооперативами тощо проводитися не повинні - наявність промислової структури в зонах утримання контингенту департаменту виконання покарань має бути визначена в Додатку до Договору з енергопостачальною організацією. У цьому випадку повинні здійснюватися розрахунки за реактивну електроенергію по визначених об'єктах (майданчиках).

2. Про деякі інші питання розрахунків

2.1. Чи має право електропередавальна організація самостійно заповнювати інформаційний лист в разі відмови підприємства від його заповнення і пред'явити абоненту будь-які стягнення, якщо абонент навмисно затягує оформлення документів?Електропередавальна організація не має права самостійно заповнювати інформаційний лист підприємства по КРМ. У разі безпідставного затягування оформлення споживачем документів, пов'язаних з оформленням обов'язкових (згідно з новою редакцією Правил користування електричною енергією (далі - ПІЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 N 928 (z0903-02) і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.11.2002 за N 903/7191) умов договору, це питання вирішується порядком, визначеним підпунктом 7 пункту 8.3. Крім того, якщо протиріччя з умовами договору не вдається врегулювати шляхом переговорів, то питання вирішується в судовому порядку.   2.2. Який порядок організації розрахунків за перетікання реактивної електроенергії з основним споживачем і субспоживачем?Пункт 5.4 чинної Методики (z0093-02) використовується в разі, якщо ЕО проводить розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з основним споживачем, а відповідні розрахунки з субспоживачами проводить основний споживач. Тоді основний споживач розраховується за показами лічильників, встановлених на його з ЕО межі розподілу балансової належності. Такий технічно обґрунтований порядок розрахунків підтверджується положеннями ПІЕЕ, які передбачають розрахунки за перетікання реактивної електроенергії власником електричних мереж, до яких підключені мережі споживача. У разі відмови основного споживача взаємодіяти з субспоживачами, підключеним до його електромереж, ЕО проводить розрахунки, як з основним споживачем, так і субспоживачами, керуючись положеннями п.5.5 Методики (z0093-02).   2.3. Про порядок розрахунку і розподілу втрат реактивної електроенергії. Порядок розрахунку втрат реактивної електроенергії залежить від договірних взаємовідносин між суб'єктами господарювання. Втрати реактивної електроенергії в силових трансформаторах основного споживача, пов'язані з передачею електроенергії субспоживачам, в т.ч. населенню, розподіляються між ними пропорційно часткам споживання активної електроенергії, але враховуються для оплати тільки тим споживачам, з якими електропередавальна організація або основний споживач проводять розрахунки за перетікання реактивної електроенергії. 3. Про розрахунки за реактив зі споживачами, які мають власні електростанції. В цьому випадку може виникати ряд ситуацій, що залежать від схеми мережі, розташування приладів розрахункового обліку електроенергії, режим паралельної роботи з електромережею енергопостачальної компанії, взаємодії режимів електростанції споживача з режимами споживання активної та реактивної електроенергії, співвідношення складових балансу активної та реактивної електроенергії і т.д ., які не піддаються узагальненню і вимагають конкретного аналізу. 3.1. Власна електростанція розташована в глибині мережі промислового споживача, і її електрогенератори зменшують споживання активної електроенергії з мережі енергопостачальної компанії.Теоретично при цьому має відповідно зменшуватися і споживання реактивної електроенергії. Однак споживач може віддати перевагу для себе берегти експлуатаційний ресурс ізоляції роторів і статорів своїх генераторів і споживати необхідну йому реактивну потужність з енергосистеми. Споживач має право експлуатувати свої генератори як йому вигідно, але Методика (z0093-02) створює для нього потужний ціновий сигнал про технологічну недоречність режиму, виникає. Оскільки табл.1 Методики не дає значень Кф для tgф, що перевищують 2,00, при tgф> 2,00 доводиться брати Кф = 4,0625. Похибка такого розрахунку йде на користь споживачеві, але коефіцієнт 4,0625 і так достатньо великий для того, щоб споживачеві було невигідно експлуатувати його власні генератори в режимах з завищеними COSф.3.2. Власна електростанція промислового споживача розташована таким чином, що реактивна потужність, видають власні електрогенератори, перетікає в власних електроприймачів через елементи мережі, які належать енергопостачальній компанії.У таких ситуаціях споживач зацікавлений вимагати від енергопостачальної компанії, щоб розрахунок за реактивні перетікання виконувався по сальдовому значення WQ1 - WQ2, де WQ1 - сумарний результат за точками обліку споживання, WQ2 - сумарний результат за точками обліку генерації реактивної електроенергії. Така вимога споживача було б цілком справедливим за умови, якщо протягом розрахункового періоду конфігурації часових графіків реактивного перетікання в кожній точці обліку були строго подібні між собою. Практично ця умова ніколи не виконується, і результат віднімання сумарного споживання з сумарною генерацією за розрахунковий період посилюється значною методичної похибкою на користь споживача - як, наприклад, при відніманні прямого і зворотного перетікання реактивної електроенергії на лічильнику без стопора зворотного ходу. З іншого боку, формальне застосування Методики (z0093-02) в описаній ситуації в умовах традиційного (інтегрованого за розрахунковий період) обліку споживання та генерації реактивної електроенергії дійсно може вводити значну методичну похибку на користь енергопостачальної компанії. Основна частина такої похибки буде усунена, якщо замість традиційних лічильників споживач установить передбачені Методикою електронні лічильники зонного обліку прямих і зворотних реактивних перетікань. Повна ліквідація методичної похибки на користь постачальника електроенергії буде досягатися, якщо споживач обладнає електронні лічильники пропонованою ДП "УКРЕНЕРГОНАЛАДКАВИМІРЮВАННЯ" мікроелектронної системою підрахунку сальдо WQ1 - WQ2 окремо в кожному 30, 15, 10 або 5-хвилинному інтервалі обліку реактивних перетікань. формальне застосування Методики (z0093-02) в описаній ситуації в умовах традиційного (інтегрованого за розрахунковий період) обліку споживання та генерації реактивної електроенергії дійсно може вводити значну методичну похибку на користь енергопостачальної компанії. Основна частина такої похибки буде усунена, якщо замість традиційних лічильників споживач установить передбачені Методикою електронні лічильники зонного обліку прямих і зворотних реактивних перетікань. Повна ліквідація методичної похибки на користь постачальника електроенергії буде досягатися, якщо споживач обладнає електронні лічильники пропонованою ДП "УКРЕНЕРГОНАЛАДКАВИМІРЮВАННЯ" мікроелектронної системою підрахунку сальдо WQ1 - WQ2 окремо в кожному 30, 15, 10 або 5-хвилинному інтервалі обліку реактивних перетікань. формальне застосування Методики (z0093-02) в описаній ситуації в умовах традиційного (інтегрованого за розрахунковий період) обліку споживання та генерації реактивної електроенергії дійсно може вводити значну методичну похибку на користь енергопостачальної компанії. Основна частина такої похибки буде усунена, якщо замість традиційних лічильників споживач установить передбачені Методикою електронні лічильники зонного обліку прямих і зворотних реактивних перетікань. Повна ліквідація методичної похибки на користь постачальника електроенергії буде досягатися, якщо споживач обладнає електронні лічильники пропонованою ДП "УКРЕНЕРГОНАЛАДКАВИМІРЮВАННЯ" мікроелектронної системою підрахунку сальдо WQ1 - WQ2 окремо в кожному 30, 15, 10 або 5-хвилинному інтервалі обліку реактивних перетікань. якщо замість традиційних лічильників споживач установить передбачені Методикою електронні лічильники зонного обліку прямих і зворотних реактивних перетікань. Повна ліквідація методичної похибки на користь постачальника електроенергії буде досягатися, якщо споживач обладнає електронні лічильники пропонованою ДП "УКРЕНЕРГОНАЛАДКАВИМІРЮВАННЯ" мікроелектронної системою підрахунку сальдо WQ1 - WQ2 окремо в кожному 30, 15, 10 або 5-хвилинному інтервалі обліку реактивних перетікань. якщо замість традиційних лічильників споживач установить передбачені Методикою електронні лічильники зонного обліку прямих і зворотних реактивних перетікань. Повна ліквідація методичної похибки на користь постачальника електроенергії буде досягатися, якщо споживач обладнає електронні лічильники пропонованою ДП "УКРЕНЕРГОНАЛАДКАВИМІРЮВАННЯ" мікроелектронної системою підрахунку сальдо WQ1 - WQ2 окремо в кожному 30, 15, 10 або 5-хвилинному інтервалі обліку реактивних перетікань.3.3. Існує ряд складних схемно-режимно-облікових ситуацій, що випливають із специфіки варіантів розташування кордонів балансової належності елементів мережі енергопостачальної компанії та її споживачів,основного споживача та його субспоживачів т.д., коли традиційний облік реактивної електроенергії при формальному застосуванні Методики (z0093-02) породжує значне похибка на користь енергосистеми або на користь споживача. У всіх таких ситуаціях усунення основної частини обох методичних похибок стає можливим після переходу на зонний облік реактивної електроенергії, а повністю справедливі результати розрахунків реактивних перетікання можуть бути забезпечені установкою мікроелектронної системи обліку з сальдірованіем споживання і генерації в кожному 30, 15, 10 або 5 - хвилинному інтервалі. Конкретні рекомендації можуть бути дані тільки на основі аналізу конкретних ситуацій.

4 . Про порядок розрахунків за реактив з генеруючими енергокомпаніями .

У постановках питань про порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії з генеруючими енергокомпаніями окремі фахівці виходять з неправильного трактування реактивної електроенергії як товару, тобто предмета купівлі-продажу. Звідси виникають пропозиції платити електростанціям за реактивну електроенергію, яку отримують електропередавальні організації, і звільнити від плати за реактивну електроенергію територіально відокремлені об'єкти електростанцій. Однак, реактивна електроенергія - не товар. Реактивна електроенергія є шкідлива складова процесів передачі активної електроенергії електричними мережами, яка проявляється в обставинах реактивної незбалансованості електроустановок суспільними збитками через додаткові втрати активної електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Платою за перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу балансової належності електромереж є адресний економічний стимул до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків. Розмір плати залежить від схеми, параметрів і режиму електромережі. На даному етапі технологічного та економічного розвитку електропередавальні організації України за реактивну електроенергію, отриману від електростанцій, не розраховуються. Діюча Методика (z0093-02) для розрахунків з електростанціями непридатна. Плата електростанціям можлива не за відпуск реактивної електроенергії, а за їх участь в регулюванні електронапруги. Підготовка відповідної Методики (z0093-02) може стати главою широкої програми забезпечення якості електроенергії в Україні. Реактивна незбалансованість відокремлених технологічних (наприклад, трубопроводи), виробничих (наприклад, автотранспортні парки), рекреаційних (наприклад, бази відпочинку) і т.п. об'єктів, що належать генеруючим енергокомпаніям, утворює суспільні збитки так само, як і реактивна незбалансованість усіх інших споживачів. Тому всі згадані об'єкти зобов'язані вносити електропередавальним організаціям плату за реактив згідно з Методикою (z0093-02), аналізувати залежність оплати від режимів роботи своїх електроустановок, вживати заходів до компенсації реактивних навантажень і до регулювання реактивних перетікань з метою зменшення суспільних збитків у навколишній електромережі. що належать генеруючим енергокомпаніям, утворює суспільні збитки так само, як і реактивна незбалансованість усіх інших споживачів. Тому всі згадані об'єкти зобов'язані вносити електропередавальним організаціям плату за реактив згідно з Методикою (z0093-02), аналізувати залежність оплати від режимів роботи своїх електроустановок, вживати заходів до компенсації реактивних навантажень і до регулювання реактивних перетікань з метою зменшення суспільних збитків у навколишній електромережі. що належать генеруючим енергокомпаніям, утворює суспільні збитки так само, як і реактивна незбалансованість усіх інших споживачів. Тому всі згадані об'єкти зобов'язані вносити електропередавальним організаціям плату за реактив згідно з Методикою (z0093-02), аналізувати залежність оплати від режимів роботи своїх електроустановок, вживати заходів до компенсації реактивних навантажень і до регулювання реактивних перетікань з метою зменшення суспільних збитків у навколишній електромережі.

5. Про оплату перетікань реактивної електроенергії малими ГЕС

Пропозиції по оплаті перетоків реактивної електроенергії малими ГЕС зводяться до формального застосування до них чинної Методики (z0093-02) як до споживачів, які мають цілодобовий безперервний режим виробництва і можуть генерувати реактивну потужність своїми синхронними двигунами. Такий підхід технологічно і економічно некоректний. Генератори малої ГЕС схожі на синхронні двигуни конструктивно, але не мають цілодобового безперервного режиму роботи та виконують зовсім інші технологічні функції. Електропередавальна організація не може отримувати плату за генерується реактивну електроенергію від ГЕС, оскільки вона отримує таку плату від споживачів, які фактично споживають реактив, генерований ГЕС. Технологічно і економічно коректною буде економіко-організаційна модель, в якій мала ГЕС представлена ​​сумою двох електроустановок. Першу з них складають генератори, які включаються в роботу в певні інтервали часу, другу - електроприймачі, що живляться від розподільного пристрою ГЕС незалежно від режиму роботи генераторів. Генератори малої ГЕС на своїх робочих режимах видають певну реактивну потужність, яка частково витрачається на потреби власних електроприймачів, а надлишок видається в електромережу. Можливі режими, коли потреба власних електроприймачів перевищує наявну генерацію, і тоді дефіцит реактиву надходить з мережі. Коли генератори не працюють, вся потрібна реактивна потужність надходить з мережі. Мала ГЕС повинна оплатити на загальних підставах чинної Методики (z0093-02) ту реактивну електроенергію, яку вона отримала від електромережі, але не повинна платити за реактив, генерований в електромережу. Навпаки, в перспективі може бути введена оплата послуг регулювання напруги, великі і малі ГЕС можуть надавати електропередавальним організаціям в конкретних інтервалах добових графіків. Для цього потрібні погодинний облік реактивних перетікань, науково-практична методика вибору вимог до регулювання напруги і система організаційного контролю виконання таких вимог. Поки згадані послуги надаються без економічного стимулювання - всього за оперативними розпорядженнями диспетчерських служб. Для реалізації технологічно і економічно коректного механізму оплати реактивних перетікань малою ГЕС на сучасному етапі досить мати на межі балансової належності традиційний лічильник споживання реактивної електроенергії зі стопором зворотного ходу.

П = П1 + П2 - П3, (грн.) (3.1)

де П1 - основна плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії; П2 - надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами КРП; П3 - знижка плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії у разі участі споживача в оптимальному добовому регулюванні режимів мережі енергопостачальної організації в розрахунковий період. Формула основної плати за спожиту і генерується малої ГЕС реактивну електроенергію втрачає складову К х WQr і набуває вигляду:

П1 = E WQсп х D х T, (грн.) (3.2)

де E - знак суми; n - число точок розрахункового обліку реактивної енергії; WQсп - споживання реактивної енергії в точці обліку за розрахунковий період, кВАр х год .; D - ЕЕРМ, що характеризує частку впливу реактивного перетоку в точці обліку на техніко-економічні показники в розрахунковому режимі, кВт / кВАр; Т - фактична середня закупівельна ціна на електроенергію, що склалася за розрахунковий період (розраховується відповідно до нормативних документів НКРЕ), грн. / КВт х ч. Формули (3.3), (4.1), (4.2), (4.3) Методики (z0093-02) не застосовуються, а формули (3.4) і (3.5) залишаються незмінними. Надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності визначається формулою

П2 = П1 х Сбаз х (ф - 1), (грн.) (3.4)

де П1 - сумарна основна плата; Сбаз = 1,0 - нормативне базове значення коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень в засоби КРП в електричних мережах споживача; Кф - коефіцієнт, який вибирається з табл. 1 залежно від фактичного коефіцієнта потужності споживача tgф в середньому за розрахунковий період. Фактичний коефіцієнт потужності споживача в середньому за розрахунковий період визначається формулою

tgф = WQсп / WP. (3.5)

6. Про економіко-організаційні стимули при розрахунках плати за генерацію реактивної електроенергії по судовій справі ВАТ "Прикарпаттяобленерго" проти ВАТ "Металіст" 6.1.Суть господарсько-правової ситуації ВАТ "Металіст", яке має джерело реактивної електроенергії (конденсаторну установку потужністю 140 кВАр), але не має лічильника для обліку генерації реактивної електроенергії у зовнішню електромережу, ухиляється від оплати перетікань реактивної електроенергії. ВАТ "Прикарпаттяобленерго" вважає, що це є порушенням договірних зобов'язань (додаток N 5 від 19.02.2001 до чинного Договору сторін від 14.01.2000). Підставою для відмови в оплаті ВАТ "Металіст" виставляє пункт 13 названого додатку, де сказано, що "в неробочий час компенсуючі установки Споживача повинні бути відключені". В обгрунтування своєї позиції ВАТ "Металіст" заявляє, що у нього на підставі наказу по підприємству від 21.02.6.2.Оцінка рішення господарського суду Господарський суд Івано-Франківської області виніс рішення у справі П-13/222 від 03.07.02 на користь ВАТ "Металіст", обґрунтувавши його посиланнями на пункт 13 додатка N 5, на усне твердження відповідача про регулярне відключення КУ у неробочий час і на наявність записів про це в журналі оперативного обліку. Однак журнал оперативного обліку є одностороннім внутрішнім документом. Відповідність між записами в журнал і реально виконаними операціями не може контролюватися енергопостачальною організацією. З практики відомо достатню кількість випадків, коли персонал, не обтяжуючи себе реальними оперативними діями, виконує лише записи в журнал, часто «заднім числом» або навіть на тиждень вперед. Журнали оперативного обліку роботи електроустановок при необхідності служать для персоналу ЕО джерелами технологічної інформації, але не можуть використовуватися для обгрунтування грошових розрахунків. Єдино надійним джерелом інформації для нарахування плати є інструментальний облік електроенергії (за допомогою лічильника). Господарський суд не взяв до уваги: ​​- фактичне бездоказовість затвердження ВАТ "Металіст" про відключення КУ у неробочий час; - пункт 7 додатка N 5, де сказано, що "контроль споживання та генерації реактивної електроенергії здійснюється приладами обліку", - пункт 10 додатка N 5, де сказано, що "за відсутності приладів обліку і в разі неподання даних ... ЕО визначає споживання або генерацію реактивної електроенергії розрахунковим шляхом ", - пункт 10.2 додатка N 5, де визначені, погоджені зі споживачем і підтверджені його підписом і печаткою розрахункові значення генерації реактивної електроенергії по місяцях року. Пункт 13 додатка N 5 необхідно розглядати в комплексі з пунктами 7, 10 і 10.2. Ігнорування господарським судом названих деталей ситуації можна пояснити складністю техніко-технологічної боку управління перетіканнями реактивної електроенергії та розрахунків за них. Зауважимо, що ВАТ "Прикарпаттяобленерго" подало, а прокурор Городенківського району Івано-Франківської області і Господарський суд прийняли справу до розгляду в обхід пункту 5.6 в той час чинною (до 10.02.2002), пункту 5.12 нової редакції Методики (z0093-02), де сказано, що "розбіжності, які можуть виникати ... розглядаються Держенергонаглядом України.6.3. Взаємодія економіко-організаційних стимулів Плата за перетікання реактивної електроенергії (далі - плата за реактив) є для споживача адресним економічним стимулом до оптимізації режимів її споживання з мережі або генерації в електромережу ЕО, а для ЕО - компенсацією втрат, викликаних відхиленнями фактичних режимів від оптимальних.Дія адресного економічного стимулу залежить від техніко-технологічної ситуації. Саме для ВАТ "Металіст" виникає наступна послідовність бажаного розвитку подій. 1. Перш за все потрібно встановити лічильник генерації реактивної електроенергії. Після цього розрахункові значення генерації реактивної електроенергії, визначені в пункті 10.2, застосовуватимуться тільки в разі непредставлення даних за черговий інтервал грошових розрахунків. В інших інтервалах плата за лічильником буде значно нижче, ніж по таблиці пункту 10.2. 2. При оплаті за лічильником у персоналу ВАТ "Металіст" виникає не формальна зацікавленість в тому, щоб був правильно заповнений оперативний журнал, а реальна зацікавленість у зниженні плати за реактив. 3. Першочерговим шляхом до зниження плати є відключення КУ у неробочі години підприємства. Пункт 13 додатка N 5, якщо його розглядати в комплексі з пунктами 7, 10 і 10.2, має сенс методичної підказки, спрямованої на реалізацію першочергового шляху. 4. Для подальшої оптимізації перетікань реактивної електроенергії та відповідного зниження плати за реактив може бути впроваджена система автоматичного регулювання потужності КУ. Персонал ЕО зобов'язаний роз'яснювати взаємодію економіко-організаційних стимулів плати за реактив залежно від техніко-технологічної ситуації у кожного конкретного споживача. 6.4. Висновки Рішення Івано-Франківського господарського суду по справі N П-13/222 від 03.07.02: - опирається на бездоказово усне твердження відповідача, - не відповідає суті Методики (z0093-02) як адресного економічного стимулу до дій споживача, спрямованих на зменшення втрат ЕО та, відповідно, на зменшення названої плати, - не враховує комплексний взаємозв'язок пунктів 7, 10, 10.2 і 13 додатка N 5 до Договору сторін. Позов ВАТ "Прикарпаттяобленерго" до ВАТ "Металіст" вважаємо справедливим.

7. Про порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії в електромережах Укрзалізниці

7.1. Як впливає на застосування плати за реактив придбання об'єднаннями Укрзалізниці статусу електропередавальних організацій?У зв'язку зі специфікою реальних балансів реактивної потужності в мережі 750-220 кВ Україні електропередавальні організації на даному етапі технологічного та економічного розвитку за перетоки реактивної електроенергії не розраховуються. Згідно з Постановою НКРЕ від 28.12.2000 N 1 287 (v1287227-00) статус Південно-Західної залізниці як енергопостачальної організації місцевими (локальними) електромережами на закріплених територіях не поширюється на тягові електричні мережі напругою 27,5 кВ, які є потужними споживачами в Україні. Тому, з нашої точки зору, територіально-галузеві об'єднання Укрзалізниці не повинні платити за перетоки реактивної електроенергії в точках харчування місцевих (локальних) електромереж, крім тягових електромереж 27,5 кВ.7.2. Кому повинна направлятися плата за реактив в точках харчування тягових електромереж 27,5 кВ? Вирішальним фактором виступає балансова належність елементів мережі, через які здійснюється технічне забезпечення електропостачання споживача. Якщо тягова підстанція 110 (150) / 35 (10) / 27,5 кВ живиться від підстанції, що належить НЕК "Укренерго", плата за реактив в точках живлення тягової мережі 27,5 кВ повинна направлятися на рахунок відповідного підрозділу НЕК. Якщо по схемі живлення між підстанцією НЕК "Укренерго" і тягової підстанцією Укрзалізниці присутні елементи електромережі, що належать певній обленерго, плата за реактив в точках живлення тягової мережі 27,5 кВ повинна направлятися на рахунок цього обленерго. 7.3. Як розраховувати плату за реактив в тягових електромережах?Проблема в тому, що реальні зони тягових електромереж 27,5 кВ, які виступають в ролі єдиного споживача електроенергії, мають, як правило, паралельне живлення від ряду тягових підстанцій. В таких обставинах основна плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії (складова П1) в точках живлення електромережі 27,5 кВ може нараховуватися окремо по кожній тяговій підстанції і направлятися окремо на рахунки відповідних обленерго або НЕК "Укренерго". Надбавка за недостатнє оснащення мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності (складова П2) згідно з Методикою (z0093-02) повинна розраховуватися в залежності від сумарної плати П1 по всіх точках харчування споживача. Якщо паралельне живлення зони тягової мережі, яка виступає в ролі єдиного споживача здійснюється від тягових підстанцій, які живляться від елементів електромереж, що належать різним обленерго або НЕК «Укренерго», виникає потреба в координації обчислення та розподілу плати П2 на рівні енергосистем. Порядок такої координації, відповідальність виконавців, права і обов'язки сторін повинні бути визначені спеціальним документом.7.4. Як виглядає розрахункова формула основної плати за реактив для тягової підстанції?Для трансформаторної тягової підстанції 110/27, 5/35 або 110/27, 5/10 кВ розрахункова формула основної плати за перетоки реактивної електроенергії (плата П1) має вигляд 27 27 27 27 П1 = ((WQсп1 + (дельта) WQтр1) х D (1) + (WQсп2 + (дельта) WQтр2) х 27 27 х D (2) + С х (WQг1 х D (1) + WQr2 х D (2))) х T, де 27 27 WQсп1, WQсп2 - споживання реактивної електроенергії з шин 27,5 кВ відповідно трансформаторів N1 і N2, 27 27 (дельта) WQтр1, (дельта) WQтр2 - частки втрат реактивної електроенергії, що залежать від навантажень на шинах 27,5 кВ відповідно в трансформаторах N 1 та N 2; 27 27 WQг1, WQг2 - генерація реактивної електроенергії на шини 27,5 кВ відповідно трансформаторів N 1 і N 2; D (1), D (2) - економічні еквіваленти реактивної потужності D відповідно трансформаторів N 1 і N 2, З - нормативний коефіцієнт урахування збитків енергосистеми від генерації реактивної енергії з мережі споживача; T - прогнозована середня закупівельна ціна на електроенергію. Конкретизація розрахункових алгоритмів з метою автоматизації розрахунків залежно від конфігурації електромереж, точок розмежування балансової належності, розташування приладів обліку та інших об'єктивних чинників здійснюється базової науково-дослідною організацією - Галузевий науково-дослідною лабораторією Мінпаливенерго при факультеті електроенерготехніки та автоматики НТУУ "КПІ" (ГНДЛ Мінпаливенерго при ФЕА НТУУ "КПІ").7.5. Кому повинна направлятися плата за реактив від споживачів, які живляться від елементів місцевих (локальних) електромереж, що належать об'єднанням Укрзалізниці, які мають ліцензію на постачання і передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами?Споживачі, які живляться від елементів місцевих (локальних) електромереж, що належать цим об'єднанням Укрзалізниці і мають з ними договірні взаємини, повинні розраховуватися за перетікання реактивної електроенергії з відповідними об'єднаннями Укрзалізниці. Якщо через елементи мереж цих об'єднань Укрзалізниці (через РУ 35, 10 (6) кВ тягових підстанцій, підстанцій 35/10 (6) кВ) здійснюються транзитні перетоки в електромережі інших ліцензіатів з постачання і передачі електроенергії або споживачів інших ліцензіатів, розрахунки по споживачами за перетоки реактивної електроенергії здійснюють відповідні ліцензіати. 7.6. Як можуть розвиватися розрахунки плати за перетоки реактивної електроенергії в ситуаціях взаємодії електропередавальних організацій?Необхідно розрізняти дві групи схемно-режимних ситуацій: - обленерго та інші ЕО отримують реактивну потужність від мережі 750-220 кВ, що належить НЕК "Укренерго", - суміжні ЕО мають межу балансової належності електромереж 150-6 кВ між собою. Діючою Методикою (z0093-02) і новою редакцією Правил користування електричною енергією (z0903-02) унормовано визначення плати за реактив як адресного економічного стимулу до енергозбереження та підвищення якості електронапруги шляхом реактивного балансування електроустановок споживачів. Питання про оплату перетікань реактивної електроенергії між електромережею 750-220 кВ і електромережами обленерго або інших ЕО може бути поставлене та вирішене в плані доповнення адресних економічних стимулів, що діють на споживачів, додатковими адресними економічними стимулами, які будуть діяти на обленерго та інші ЕО в напрямку реактивного балансування електромережі 750-220 кВ. Питання про оплату перетікань реактивної електроенергії між електромережами суміжних ЕО може бути поставлене та вирішене в плані доповнення адресних економічних стимулів, що діють на споживачів, додатковими адресними економічними стимулами, які будуть діяти в напрямках реактивного балансування електромереж, що належать кожній ЕО. В обох названих напрямках потрібні відповідні дослідження, підготовка спеціальних методик і дослідно-промислові розрахунки. Щодо конкретних питань використання Методики обрахування плати за перетоки реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами пропонуємо звертатися за адресою: Держенергонагляд України, 01032 м.Київ-32, вул. Комінтерну, 25, тел. (044) 238-37-62.